Пан Курчак

))))))))))))))) Это чудо знаю Я)))))))))))))))))))))) no coment

Спочатку радів новій пристойній роботі (перше враження було досить нормальним). Але попрацювавши місяць, розумієш, що тут просто заганяють людину до такого стану, що абсолютно ні на що не вистачає часу і бажання. Ритм роботи просто скажений якийсь, а про з/п ніхто конкретно не каже ні в перший день, ні потім (ну в нас дуже складна система нарахування, залежить від того, того, і того, а ще премії, а ще заохочення…. а в результаті — голенька ставка і може колись, як пан буде в настрої, то щось Вам і перепаде). Директор Г. — противне, неотесане хамло, людей має за ніщо, а ті ходять на ципочках перед ним.
Хто має міцні нерви, витримку і готовий з головою в те болото — думаю все вийде, бажаю успіхів!

Горлач — це «мавпа на троні».. був колись там на співбесіді то просидів з 10 до 15.30, всі співбесіди (по 4 так званих директорах) пройшов, всі написали резолюцію що підхожу.. Потім потрапив до «мавпи на троні» він за годину часу спитав тільки чим я можу йому допомогти бо так я їм для роботи підхожу…. потім по середині розмови він мене перебиває і каже ну ладно все до побачення… я забрався і пішов.. не встиг виїхати,як дзвонить телефон і мені кажуть це відділ кадрів ви прийняті на роботу завтраж чекаємо на Вас… але мені якось не хочеться працювати з неврівноважиними людьми…..

Мав честь бути запрошеним на співбесіду в м. Луцьк (правда за свій рахунок) на заміщення посади «начальник відділу збуту м»ясопродуктів»!!!. Перед цим в телефонному режимі обговорили умови та побажання (Дорога не близька — майже 300 км). Мені перезвонили та призначили зустріч 07.06.2012 року на 11-00. О 10-55 я був у них в офісі. Спочатку провели до Ніни Миколаївни, яка видала мені стандартну форму анкети та вийшла з кабінету без зайвих запитань, як з»ясувалось вийшла на 1 годину. Дочекавшись її, я був «удостоєний» походу в приймальню Самого пана Горвача С.О.! З»ясувалось, що в нього зайнято — якийсь дуже поважний чоловік. О 13-00 чоловік вийшов з кабінету, але ( от же ж така неприємність) — ОБІД!!! Мені запропонували прийти на 14-00. Так як вже приїхав з Івано-Франківська до Луцька (але усвідомивши з ким маю справу), вирішив дочекатись…. О 13-55, повернувшись, був поставлений до відома, що в означеного ПАНА — нарада, треба трохи зачекати… Об 14-45 нарада закінчилась і «його світлість» з гордо піднятою головою прокрокувала в «кабінет для роздумів», який зазвичай позначається буквою «Ч»… Ну, думаю, зараз відпочине людина і, зі свіжими силами, — в бій! Проте, закінчивши процедури, «їх ясновельможність» прокрокувала до виходу, сіла в ліфт і покинула заклад… О 15-20 нас (бо вже трохи зібралось відвідувачів, чи то «просітєлєй») було радісно повідомлено що » світ очей» означеної компанії від»їхав по справах, але! з ним тримають телефонний зв»язок!!! О 15-35 я змущений був перервати участь в даному шоу… О 16-10 (в цей час проїзжав місто Горохів) задзвонив телефон і здивований голос пані Ольги спитав «Де Ви є?!» — мені нарешті надали честь потриматись за Дверну Ручку Кабінету!!!
Свого часу, мені доводилось спілкуватись з мерами різних міст, губернаторами, головами ДМСУ, ДПА, ТОПами та власниками інтернаціональних корпорацій — але ТАКИХ корон я ще ні на кому не бачив!

Мав честь бути запрошеним на співбесіду в м. Луцьк (правда за свій рахунок) на заміщення посади «начальник відділу збуту м»ясопродуктів»!!!. Перед цим в телефонному режимі обговорили умови та побажання (Дорога не близька — майже 300 км). Мені перезвонили та призначили зустріч 07.06.2012 року на 11-00. О 10-55 я був у них в офісі. Спочатку провели до Ніни Миколаївни, яка видала мені стандартну форму анкети та вийшла з кабінету без зайвих запитань, як з»ясувалось вийшла на 1 годину. Дочекавшись її, я був «удостоєний» походу в приймальню Самого пана Горвача С.О.! З»ясувалось, що в нього зайнято — якийсь дуже поважний чоловік. О 13-00 чоловік вийшов з кабінету, але ( от же ж така неприємність) — ОБІД!!! Мені запропонували прийти на 14-00. Так як вже приїхав з Івано-Франківська до Луцька (але усвідомивши з ким маю справу), вирішив дочекатись…. О 13-55, повернувшись, був поставлений до відома, що в означеного ПАНА — нарада, треба трохи зачекати… Об 14-45 нарада закінчилась і «його світлість» з гордо піднятою головою прокрокувала в «кабінет для роздумів», який зазвичай позначається буквою «Ч»… Ну, думаю, зараз відпочине людина і, зі свіжими силами, — в бій! Проте, закінчивши процедури, «їх ясновельможність» прокрокувала до виходу, сіла в ліфт і покинула заклад… О 15-20 нас (бо вже трохи зібралось відвідувачів, чи то «просітєлєй») було радісно повідомлено що » світ очей» означеної компанії від»їхав по справах, але! з ним тримають телефонний зв»язок!!! О 15-35 я змущений був перервати участь в даному шоу… О 16-10 (в цей час проїзжав місто Горохів) задзвонив телефон і здивований голос пані Ольги спитав «Де Ви є?!» — мені нарешті надали честь потриматись за Дверну Ручку Кабінету!!!
Свого часу, мені доводилось спілкуватись з мерами різних міст, губернаторами, головами ДМСУ, ДПА, ТОПами та власниками інтернаціональних корпорацій — але ТАКИХ корон я ще ні на кому не бачив!

Ніна Іванівна ні в чому не винна. Що їй скаже директор, те вона і робить. Змушена, така її робота.