|
Вы представитель компании?
Редактируйте страницу и отвечайте от имени компании.
Привіт! Ми — команда book.ua і ми хочемо запросити Тебе разом з нами зануритися у фантастичні книжкові світи. Отзывы о работе в book.ua, зарплатыДобавьте зарплату в компании book.uaДобавить отзыв о работодателе book.ua Хотите получатьуведомления о новых отзывах о компании book.ua?
|
Бизнес наизнанку: отзывы о работодателях
Найгірша співбесіда, яку я коли-небудь мала. Спочатку ви пишите в описі вакансії щось по типу «якщо ти любиш книги, то приходь…», а потім запрошуєте на співбесіду і просто принижуєте людину, бо вона не розбирається в книжковому бізнесі, не знає всіх авторів і не підписана на 130 видань в інстаграмі?! А знаєте, що я отримала, коли назвала блоги і канали про книги, на які підписана? Перекошене обличчя керуючої мережі, бо вона тих блогерів не знала. Тобто, я ще й «не на тих» підписана і не ті огляди книг дивлюсь. Так, я люблю книги, я підписана на сторінки улюблених видавництв, читаю блоги про книги, дивлюсь огляди книг, але я не професіонал в цій сфері! Та і жодна людина, яка навіть дуже любить читати і читає багато, не знає всіх жанрів і авторів, бо читає конкретні книги під власні смаки. Власне, я зазначила в резюме, що не маю досвіду роботи в книгарні. Нащо ви тоді запрошуєте мене на співбесіду, якщо потім весь час кривитесь на кожне моє слово, закочуєте очі і дорікаєте «ну, ви ж не знаєте те… ви не вмієте це… у нас стажування 5 днів, а ви ж нічого не знаєте й усе не вивчите…». Якщо шукаєте людину з досвідом, яка добре розбирається в цій сфері, то так і вказуйте у вакансії!!! Якого чорта, вибачте, ви запрошуєте людину без досвіду (знаючи, що людина без досвіду), а потім просто принижуєте?! Чи ви так самостверджуєтесь?
Знаєте, є поняття тактовності і навіть якщо людина вам не подобається чи не підходить, можна все одно ввічливо поговорити і попрощатись, а не показувати всім своїм виглядом, як сильно вам не подобається ваш співрозмовник 🤦🤷. Це дно, такого я на жодній співбесіді ще не бачила 💩💩💩
Була на тижні на співбесіді в Book.ua і враження такі, що на середині хотілось самій піти. Бачу, всі чутки, що до мене доходили, таки правдиві. По-перше, дуже цікаве розсташування людей, які проводять співбесіду, відносно претендента на посаду: ліворуч від тебе сидить людина, перед тобою сидить людина, праворуч — людина, а ти сидиш і туди-сюди головою крутиш, не знаєш до кого крутитися 🤷. Ну, можна ж якось так поставити стільці, щоб людина, яка проходить співбесіду, вас усіх 3-х бачила перед собою, а не мусила головою крутити весь час — ліво/право, щоб на вас подивитися, бо то з одного, то з іншого боку звучать питання… це ж якісь базові речі просто 🤦. При чому, багато питань взагалі недоречні. Так, що стосується досвіду роботи, навичок, орієнтування в літературі, якихось загальних знань про книжковий ринок, любов до книг і т.д. — звісно це нормальні питання, тут жодних нарікань. Але кажіть що хочете, та я вважаю, що питання про моє дозвілля: «А як ви проводите вільний час? А що ви робите? А чим займаєтесь? А яке хоббі? І що ви…?» — це занадто. Так, можна, наче «поміж тим» поцікавитись хоббі, але чому я на співбесіді на посаду продавця в книгарню маю звітувати про «свій вільний час»?! Я вибачаюсь, але це вже порушення особистих кордонів, бо це моя особиста справа, я можу робити все, що хочу: сьогодні цілий день читати, завтра дивитись кіно, малювати, готувати і т.д. (залежно від настрою) і не повинна про це звітувати роботодавцю. Реально, допит такий, наче я в СБУ влаштовувалась, але у випадку СБУ — це хоча б виправдано специфікою професії. А якщо ви просто таким чином намагались випитати чи багато я читаю і що саме, то можна було б просто прямо спитати, а не цю драму розігрувати. А ще дуже «класно», коли керівник мережі тобі відразу заявляє: «я ваше резюме навіть не бачила, тому розказуйте…» — це як? І нащо ви тоді запрошуєте людину, коли навіть не цікавитесь резюме? Для «щоб було»? Чи щоб HR-менеджер виправдав свою зп? Типу: «от вам кандидат»? Часом складалось враження, що не знали «що б ще такого запитати» і питали що-небуть, бо було забагато довгих незручних пауз. Загальне враження від співбесіди: наче все «ввічливо», але відчувається якась зневага. Sorry, люди, забагато абсолютно не коректних питань, «усмішок» і «перекривлених» облич — тримайте себе в руках, майте теж трохи поваги.
Прикро, що в такому актуальному бізнесі, як украінські книжки, така неповага до співробітників.
Процес найму це жах. При цьому відгук наразі про топ менеджмент, що про лінійний персонал — думаю ще гірше.
HR, коли чує рівень очікування по ЗП кандидата починає поводитись неадекватно.
Якщо ви (компанія) маєте свій рівень оплати, то краще напишіть у вакансії, і тоді вам будуть надсилати резюме під ваші можливості.
Далі, призначають попередню співбесіду, але потім самі ж не відповідабть ні в месенджери ні на дзвінки для уточнення деталей.
Думаю, це просто така етика:) в середині компанії і корпоративна культура, або просто непрофесіоналізм самого HR. Я зтих людей, яка не схильна вірити чуткам (а вони до мене доходили) переконалась, що все правда коли відчула ті чутки на собі. А потім такі псевдо HR керівництву звітує, що на ринку праці брак кандидатів, криза і тд…